варикоцеле

більшості випадків

варикоцеле представляти? варикозне розширення вен сперматозоїдів венозних сплетень (пампініформне сплетення та внутрішні сперматозоїди), лікар внаслідок змін дренажу венозної крові з яєчка. Більшість випадків варикоцеле з’являються зліва через анатомічні та функціональні фактори, що схильні до розвитку.

Варикозне розширення сперматозоїдів видно в більшості випадків лише при ортостатизмі. Варикоцеле є доброякісним станом, але в процесі еволюції він може мати резонанс із сперматогенезом (занедбане варикоцеле - найчастіша виявлена ​​причина чоловічого безпліддя).

Варикоцеле може бути примітивним або вторинним (симптоматичним).

Примітивне варикоцеле зазвичай виникає в підлітковому віці, в більшості випадків з лівого боку (рідше двостороннього), під дією деяких факторів, що сприяють:

  • осипання лівої сперматичної вени в лівій нирковій вені під прямим кутом, стан, що ускладнює венозний дренаж (на відміну від правої сперматозоїди, яка впадає в нижню порожнисту вену, під різким кутом)
  • пролиття лівої ниркової вени в нижню порожнисту вену також під прямим кутом (також точка утруднення при венозному дренажі)
  • довга ліва сім'яна вена (на 10 см довша від одноіменної вени праворуч)
  • компресія, що здійснюється низхідною ободовою і сигмовидною кишкою, повною калу
  • проходження сім'яної вени через м'язово-фіброзне кільце (паховий канал)
  • наявність судинних аномалій - полярних ниркових артерій (частіше зліва) - які можуть стискати ліву сперматозоїду
  • спіральна траєкторія лівої сперматичної артерії навколо одноіменної вени

  • відсутність/недостатність остіального клапана сім'яної вени (виявляється у 40% випадків зліва; праворуч він відсутній лише у 10% пацієнтів)
  • відсутність клапанів в лівій сперматозоїді
  • відсутність м’язового насоса на шляху лівої сім’яної вени
  • стеноз лівої ниркової вени (бляшками атероми)
  • здавлення лівої ниркової вени в аорто-брижових судинних щипцях
  • рефлюкс через сперматозоїди анастомотичних вен сечостатевого сплетення
  • локорегіональні фарингеальні фактори (черевний прес, тривалий ортостатизм, підвищення внутрішньочеревного тиску - хронічний кашель, пацієнти з аденомою простати)
  • фармакодинамічна дія катехоламінів, що виводяться з лівого наднирника в ліву ниркову вену (підвищений скорочувальний тонус)

  • зміни у венозній стінці
  • парез оболонок мошонки

Вторинне (симптоматичне) варикоцеле виникає як наслідок перешкоди на шляху сперматозоїдів (зовнішнє стиснення, що здійснюється нирковою, тазовою або заочеревинною пухлиною або аденопатією). Підозра на вторинне варикоцеле повинна виникати, коли хвороба з’являється праворуч (де відсутні схильні анатомо-функціональні стани).

В результаті дії схильних факторів виникає хронічний ліво-сперматозоїдний венозний рефлюкс, який викликає застій в сплетінні сперми з варикозним розширенням та місцевими анатомофункціональними змінами. Покриття мошонки втрачають свою еластичність, стають гіпотонічними (атонічними), лівий півкуль виявляється видовженим, а сусідня шкіра волога (венозний застій призводить до підвищення капілярного тиску з появою транссудата), сприяючи розвитку місцевих мікозів. В процесі еволюції на функції статевих залоз також можуть впливати: як статеві - внаслідок зміни інтерстиціальних клітин Лейдіга (відповідають за секрецію тестостерону), так і репродуктивні (підвищення місцевої температури впливає на сперматогенез).

Пізніше яєчко може здатися маленьким, гіпотрофічним і низькою консистенцією (м’яке, непридатне).

  • I стадія - варикозне розширення вен, яке не перевищує об’єм яєчка (яке має нормальну консистенцію, нормальну функцію статевих/статевих органів, профілактичне оперативне показання)
  • II стадія - варикозне розширення вен, яке перевищує об’єм яєчка (яке має нормальну консистенцію, нормальну статеву/статеву функцію, профілактичне оперативне показання)
  • III стадія - одно- або двостороннє об’ємне утворення варикозного розширення вен (з малим, гіпотрофічним яєчком, змінна функція статевих/статевих органів відновлюється хірургічним лікуванням).
  • IV стадія - двостороннє об’ємне утворення варикозу (з гіпотрофічним яєчком, зміненою статевою/статевою функцією, змінним відновленням після хірургічного лікування).
  • V стадія - гігантське двостороннє утворення варикозу (з атрофічним яєчком, статевою/статевою функцією, скасованою або сильно зміненою, не підлягає відновленню після хірургічного лікування).

У більшості випадків варикоцеле протікає безсимптомно. Симптоматична форма проявляється відчуттям тяжкості в мошонці (особливо після тривалого ортостатизму або вимагає фізичних навантажень), болем в яєчках (розташована в лівій паху, але також і в поперековій частині, з’явилася після ортостатизму або статевих контактів, може бути незручною або навіть коліками), зниження статевого апетиту (до утримання, через асоціацію біль - статевий акт), підвищена вологість шкіри мошонки, порушення статевої динаміки, безпліддя.

При огляді уражена півкуля виглядає подовженою, млявою і збільшується в обсязі за рахунок наявності варикозних пучків. При пальпації виділяються варикозно розширені вени яєчкових і фунікулярних венозних сплетень, які з’являються при ортостатизмі та зникають при кліностатизмі (у правому варикоцеле, вторинному при пухлинах нирок, що підкреслюється при кліностатизмі), безболісні, депресивні, рухливі, відрізняються від яєчка (відчуття «черв’ячної зграї» ). Також можуть спостерігатись колатеральні венозні розширення (поверхнева ганебна вена, дорсальна вена міжскротової перегородки, підшкірні мошонкові вени закручуються).

Діагноз варикоцеле майже виключно клінічний, заснований на описаних вище елементах. В якості параклінічних досліджень можна практикувати: УЗД мошонки (виділяє вміст мошонки), доплерівське УЗД (підкреслює уповільнення сперматозоїдного венозного кровообігу, зі збільшенням швидкості циркуляції при переході на ортостатизм та зменшенням швидкості циркуляції при глибокому вдиху та на маневрі Вальсальви)., флебографія сперматозоїдів (це інвазивна процедура) та термометрія (контактна або інтраскротальна).

Диференціальний діагноз проводиться з: гідроцеле, інгінукроскротальною грижею, кістою сім'яного канатика, епідидимальною кістою, орхітом, епідидимітом, деферентитом, гематомою мошонки, перекрутом яєчка, пухлинами яєчок.